В сучасних умовах компанії просто зобов’язані володіти інтелектуальною власністю. Як неї виступає не тільки ділова репутація, а й наявні в розпорядженні організації патенти і ліцензії. Вони дуже впливають на зростання продажів, збільшують попит на послуги, а також дають компанії неоціненні конкурентні переваги, дозволяючи стати лідером в своєму сегменті ринку.
Для чого потрібна оцінка?
Патенти і ліцензії є вагомою частиною нематеріальних активів компанії, тому адекватна оцінка їх вартості не тільки бажана, а й необхідна. Визначення дійсної вартості об’єктів нематеріальних активів допоможе правильно розпорядитися правами на них, грамотно ввести їх в комерційний оборот і витягти з факту володіння інтелектуальними правами бажаний прибуток. Саме тому довіряти оцінку патентів і ліцензій слід тільки професіоналам, успішно проводять свою діяльність на ринку протягом тривалого часу і володіє всіма ресурсами, необхідними для проведення оціночних заходів.
Етапи оцінки
Оцінка починається з аналізу документації, яка встановлює права компанії відносно оцінюваного об’єкта, і його опису, наявного в розпорядженні компанії. На жаль, не завжди ці дії дозволяють розібратися в суті патенту, зрозуміти, чи грамотно підтверджені щодо нього юридичні права, а також визначити його дійсну вартість.
Найпоширенішими факторами, що впливають на вартість ліцензії, є її тривалість, географічне охоплення (поширеність), ексклюзивність, а також якість і технологічна складність патенту. На вартість патенту величезний вплив можуть надати такі моменти, як:
- наявність виданих ліцензій на його використання;
- наявні судові розгляди щодо об’єкта оцінки;
- інші обтяження або тяжби.
Відсутність ринку інтелектуальної власності сприяє тому, що оцінювач не може визначити вартість патенту, виходячи з цін, за якими були здійснені угоди по аналогічних об’єктів інтелектуальної власності. Також неможливо зіставити бажану ціну патенту з поточними пропозиціями щодо купівлі або продажу подібних за характеристиками об’єктів.
Тому зазвичай на другому етапі оцінки застосовується витратний підхід. Він полягає в підсумовуванні зроблених витрат на розробку і отримання патенту або ліцензії. Основною проблемою при використанні витратного підходу стає те, що сума проведених витрат практично ніяк не позначається на корисності придбаного нематеріального активу і його здатності приносити прибуток своїм власникам.
Саме тому на третьому етапі проводиться коригування запланованої вартості патенту або ліцензії. Вона здійснюється шляхом застосування дохідного підходу, який полягає у визначенні суми доходів, вже отриманих від використання нематеріального активу, або планованих до отримання в майбутньому.