Господарська діяльність підприємства безпосередньо залежить від своєї бази, а це не що інше, як якісний стан засобів виробництва, об’єктів нерухомості, їх вартість та ефективність використання. Комплекс обладнання в процесі тривалої експлуатації мають властивість зношуватися, періодично піддаються ремонту. У таких випадках потрібна переоцінка основних засобів, яка не є обов’язковою для підприємств.
Рішення про необхідність і доцільність переоцінки повинен приймати керівник. Як правило, для цих цілей запрошується незалежний експерт, що дозволяє підкреслити прозорість діяльності компанії. Незалежна оцінка не заперечується податковою інспекцією та державними органами.
Вигода процедури оцінки для підприємства
Збільшення заставної вартості для отримання кредитів:
- оскільки залишкова вартість нерухомих об’єктів, відображена в балансі, завжди нижче, ніж ринкова, переоцінка робить підприємство більш цікавим для інвестицій;
- За рахунок включених в собівартість збільшується амортизаційних відрахувань з’являється можливість зниження податків. Часткова переоцінка застарілої техніки знижує їх балансову вартість, податок на майно, таким чином, знижується;
- Переоцінка дає можливість збільшення вартості статутного капіталу і чистих активів;
- Керівництво підприємства, завдяки незалежній оцінці, володіє інформацією про реальну балансову вартість власного майна.
Реальні цифри – стабільний фінансовий стан підприємства
Реальну картину про діяльність компанії дає керівництву фінансова оцінка підприємства, що дуже важливо в умовах ринкової економіки. Це можливість вибору оптимальної стратегії розвитку та реалізації інвестиційних планів.
Завдяки переоцінці хороший керівник не тільки побачить реальну картину, а й вчасно помітить небезпеку. В ході оцінки результати можуть бути наступними:
- Абсолютна фінансова стійкість – оборотні кошти (сума) і кредити, взяті в банках під товарно-матеріальні цінності більше цих матеріально-виробничих запасів;
- Нормальна фінансова стійкість – рівнозначність цих відносин з урахуванням врахованої банком кредиторської заборгованості;
- Нестійка фінансова обстановка – погана платоспроможність підприємства з можливістю відновлення рівноваги між засобами і платіжними зобов’язаннями за рахунок використання фондів споживання і накопичення, резервних вільних коштів і банківських кредитів для того, щоб тимчасово поповнити оборотні кошти;
- Кризова фінансова стійкість – оборотні кошти та кредити з урахуванням врахованої банком кредиторської заборгованості набагато менше матеріально-виробничих запасів. Це можна розцінювати як стан на межі банкрутства підприємства.