В ході вирішення конфліктів цивільно-процесуального характеру або при розгляді справ, заснованих на ПК, у не пов’язаних з юриспруденцією учасників процесу нерідко виникає плутанина між поняттями «судова» і «позасудова експертиза». При цьому професіонали можуть навмисно робити заміну одних результатів на інші. Підсумком цих процесів стає затягування судового процесу або невигідне для зацікавленої сторони рішення. Розглянемо принципи проведення двох видів досліджень.
Судова експертиза
Відмінними ознаками є:
- Назва чітко зафіксовано в нормативно-правових актах.
- Призначення даного виду дослідження може бути ініційовано уповноваженими особами: суддями, працівниками слідчих органів, співробітниками прокуратури, які виносять відповідну постанову.
- У більшості випадків дослідження призначається в рамках кримінальної справи. Якщо ж мова йде про цивільному праві, то це означає, що виявлені обставини, що порушують КК, що призводить до відкриття кримінально-процесуального провадження.
- Якщо одночасно проводяться і судова та позасудова експертизи, то найчастіше судді основоположною і більш значущою вважають першу.
- Оформлення результатів виконується відповідно до строго встановленим регламентом.
- Визнання законності експертизи засноване на тому колі осіб, яке може її ініціювати.
- Передбачена відповідальність кримінального характеру за помилковий результат.
Позасудова експертиза
Відмінними ознаками позасудового дослідження є:
- Назва може бути різним: акт проведення експертизи, висновок експерта (із зазначенням місця роботи і ПІБ), експертний висновок та ін. Якщо даний вид дослідження називають «судовою експертизою», то найчастіше це робиться навмисне, щоб затягнути або заплутати процес, т. к. це пряме порушення законодавчих норм.
- Позасудове дослідження з самого початку не має відношення до судових органів і замовляється позивачем, відповідачем або іншою заінтересованою особою. Вони ініціюють його проведення без призначення, обумовленого законодавством.
- Необхідність в даному дослідженні виникає в наступних випадках:
– при спробі досудового способу врегулювання конфлікту;
– як частина доказової бази перед судовим процесом або під час нього;
– при відмові судді призначити проведення судової експертизи;
– для обґрунтування вимог, що пред’являються при позові цивільного характеру. - Має, найчастіше, другорядне значення, якщо уповноваженими особами була ініційована судова експертиза.
- Не має чітко встановленої законодавством форми, може складатися довільно експертом або на підставі внутрішніх регламентів організації, яка надає дані послуги.
- Законність підтверджується при наявності офіційного звернення на виконання послуги. Якщо громадянин з будь-яких причин не має можливості зробити замовлення самостійно, то можливе залучення нотаріуса, який винесе постанову про призначення експертизи наших експертом.
Причини, за якими можуть бути відхилені результати позасудової експертизи
Обидва види досліджень можуть проводитися одними і тими ж фахівцями, які працюють як в державних установах, так і в комерційних організаціях, що мають відповідну ліцензію на надання послуг даної категорії. В обох випадках потрібно дотримуватися певного алгоритму – в залежності від виду дослідження (пожежно-технічного, лінгвістичного, почерковедческого і ін.). Але позасудова експертиза найчастіше відхиляється не через упередженість судді, а з таких підстав:
- порушена процедура повідомлення сторін: про сам факт проведення експертизи, місце і час;
- доцільність: невідповідність предмета спору виконаним діям;
- кваліфікація експерта не відповідає виду експертизи;
- при експертизі були використані прилади / пристрої, які не пройшли процедуру сертифікації та ін.
Переваги позасудової експертизи
Дані статистики показують, що цивільні справи займають лідируючу позицію при судових розглядах, тому послуга позасудового дослідження / оцінки / рецензування дуже затребувана. Позасудова експертиза має такі переваги:
- незалежність;
- неупередженість;
- наявність в штаті фахівців різної кваліфікації;
- оснащеність сучасним і сертифікованим обладнанням;
- стислість термінів при наданні послуги;
- гнучкий прейскурант;
- об’єктивність.