Оцінка інтелектуальної власності – це продукт творчої діяльності авторів, в самих різних напрямках. Одночасно з появою такого продукту, з’являються і права на нього. Причому ці права, в даний час активно захищаються як на міжнародному рівні, так і на рівні країн.
Оцінка інтелектуальної власності – процес необхідний у таких випадках:
- Коли необхідно оцінити вартість патенту;
- При реєстрації нового бренду товару;
- При отриманні ліцензії.
Наявність інтелектуальної власності в активах компанії значно збільшує її ціну. Саме тому, в даний час процес оцінки інтелектуальної власності настільки затребуваний.
Стандарт оцінки
Існує кілька методів оцінки інтелектуальної власності, про них мова піде нижче. Однак, перш ніж переходити до них, необхідно розібратися з основними принципами оцінки. Ці принципи включають в себе наступні пункти:
- Процес оцінки повинен відбуватися строго в тих рамках, які для нього визначає стандарт.
- Стандарт виділяє таку інтелектуальну власність, як: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, селекційні досягнення.
- В області оцінки інтелектуальної власності присутні як майнові, так і немайнові права.
При цьому, все ділиться на три групи:
- Об’єкти, які не потребують державної атестації, створені в сферах науки, мистецтва і літератури.
- Об’єкти, пов’язані з промисловою діяльністю. Такі об’єкти потрібно реєструвати, перед початком масового виробництва.
- Об’єкти, що є абсолютно новими винаходами у сфері технологій або селекції.
Метод оцінки інтелектуальної власності
Виділяється кілька методів оцінки інтелектуальної власності. Серед них:
- витратний;
- прибутковий;
- Порівняльний.
Кожен з цих методів застосовується в певній властиво йому ситуації.
При цьому, не можна відразу взяти і виділити оптимальний метод, який допоможе розрахувати вартість інтелектуальної власності в конкретно взятому випадку. Перед вибором методу проводиться наступна робота:
- Перший етап – диференціація на складові частини і підбір оптимальних методів до них.
- Другий етап – ознаменовується вибором основного методу оцінки вартості об’єкта. Причому в будь-якому випадку, незалежно від обраного шляху, будуть враховуватися такі деталі, як: 1) Нездатність об’єкта боротися з конкурентами. 2) Втрата корисності, а як наслідок і вартості об’єкта інтелектуальної власності.
- На третьому етапі йде оцінка реальної вартості об’єкта. Для цього з отриманої суми віднімають суму, затрачену на обслуговування інтелектуальної власності.
витратний
Метод використовується в тих випадках, коли не представляється можливим використання двох інших. Тобто, для того, щоб об’єкти інтелектуальної власності оцінювалися за витратним методом, необхідно відсутність:
- Аналогічних товарів на ринку;
- Продаж шуканого об’єкта, і його встановленої вартості.
Якщо ці умови дотримані, то доведеться використовувати саме цей метод. Його суть полягає в тому, що для оцінки інтелектуальної власності підраховуються всі витрати, залучені для реалізації такого проекту в життя. Сюди можуть входити:
- Витрати на ліцензію.
- Пошук і покупку матеріалів.
- Інші витрати.
Такий метод дозволяє оцінити вартість об’єкта тільки з точки зору витрат. При цьому його потенціал, тобто ті гроші, які він зможе принести, не враховуються. Щоб врахувати їх, необхідно скористатися порівняльним методом.
порівняльний метод
При використанні цього методу, дати оцінку об’єкта інтелектуальної власності використовується аналогічні товари на економічному ринку. При цьому при порівнянні основний упор робиться на:
- Ситуацію на ринку;
- Аналіз тієї області, в якій передбачається застосування об’єкта;
- Застосовувані у виробництві технології.
Зазвичай з цим методом не виникає проблем. Та й результат виходить досить точним. Але все це можливо тільки в тому випадку, якщо дотримано головна умова – є введений в експлуатацію об’єкт зі схожими характеристиками. І чим легше провести аналогію з таким товаром, тим точніше буде результат визначення вартості інтелектуальної власності, і тим простіше процес оцінки.
прибутковий метод
Прибутковий метод дозволяє спрогнозувати одержуваний від об’єкта інтелектуальної власності дохід. Щоб зробити такий прогноз, необхідно враховувати наступний перелік елементів:
- Очікувану річну продуктивність праці. Цей пункт необхідний для того, щоб розуміти, яке середня кількість об’єктів буде проводитися в обраний часовий проміжок.
- Приблизну вартість однієї одиниця виробленого товару.
- Часовий проміжок, протягом якого товар планується продавати на ринку. Зазвичай цей час прирівнюється до часу дії ліцензії.
- Технічна і економічна значимість обраного об’єкта.
Даний метод базується на основі очікування. Це означає, що зі стовідсотковою ймовірністю оцінку інтелектуальної власності провести не вдасться.
Оцінка об’єктів інтелектуальної власності
Заходи з оцінки об’єктів ІВ має свої цілі. Цілями виступають такі положення як:
- Необхідність визначити, який обсяг в поточному капіталі займає об’єкт інтелектуальної власності;
- При проведенні інвентаризації об’єктів. В такому випадку, інтелектуальна власність виступає в якості майна;
- Для отримання кредиту. В такому випадку, інтелектуальна власність може виступати в якості застави перед банком;
- Для підвищення конкурентоспроможності з іншими підприємствами.
При цьому, під час проведення оцінки інтелектуальної власності потрібно розуміти, що оцінювання проводиться щодо різних сегментів ринку. Це означає, що результати декількох досліджень, навіть проведені за одним методом, можуть відрізнятися один від одного. Щоб згладити такий ефект, при оціночної роботі прийнято дотримуватися наступних принципів:
- Загальна принесена користь об’єкта. При такому підході, якщо оцінювати вартість саме цього компонента, результат вийде найбільш точним.
Вартість об’єктів інтелектуальної власності необхідно розраховувати виходячи із характеристик попиту і пропозиції на ринку.
Доцільність. Вартість послуги не повинна перевищувати вартість об’єкта з такими ж характеристиками.
Облік очікування. Вартість визначається не тільки виходячи з нинішніх характеристик. Необхідно розраховувати і ту прибуток, яка повинна з’явитися при використанні об’єкта інтелектуальної власності.
Оцінка вартості інтелектуальної власності
Поведінка такого роду заходів трохи вибивається за рамки середньостатистичних операцій. А тому, процес оцінки вартості інтелектуальної власності має свої специфічні особливості:
- Оцінка інтелектуальної власності може здійснюватися тільки після того, як буде доведено право власності на неї. Зробити це можна за допомогою пред’явлення патенту, ліцензії або угоди.
Велика роль при оцінці інтелектуальної власності відводиться показниками ринкового середовища.
Часто для більшої достовірності проводиться маркетингове дослідження товарів і послуг.
Оцінка інтелектуальної власності проводиться з орієнтуванням на кількість власників схожою з власністю. Всі ці дії здійснюються, щоб мінімізувати неточності, що з’являються з-за постійного руху ринку, а так само прогностичного характеру оцінки інтелектуальної власності.
Оцінка вартості об’єктів інтелектуальної власності
Оцінка вартості інтелектуальної власності – процес, строго індивідуальний. Це означає, що власник об’єкту, перед початком роботи може сам вибрати деякі параметри оцінки. Зокрема мова йде про метод, за яким буде визначатися вартість об’єкта.
А ось результати оцінки вартості в свою чергу подаються по шаблонного варіанту. Зазвичай вони представляють собою наступний список:
- Характеристика об’єкта дослідження, а також існуючих спільно з ним прав.
- Результати оцінки різних сфер ринку та виведення тієї, де вартість об’єкта інтелектуальної власності буде найбільш високою і стабільною.
- Пояснюють елементи з приводу методів, використаних при оцінці вартості об’єкта інтелектуальної власності.
- Звіт про вартість об’єкта інтелектуальної власності по кожному з обраних методів.
- Висновки.
Зазвичай, після оціночних даних дмуть рекомендації по використанню об’єкта інтелектуальної власності.
При розрахунку ціни об’єкта, до якого можна застосувати інтелектуальні права, враховують можливість вилучення від його використання, матеріальної вигоди. Якщо об’єкт приносить власнику дохід, то він вважається особливо цінним. Між оцінювачем і власником патенту полягають:
- договір;
- Угода про нерозповсюдження інформації.
Роботи здійснюються професіоналами своєї справи.